Спілка ветеранів Афганістану, м. Рівне

2 августа День ВДВ !!!

Admin — Fri, 20 Jul 2012 07:47:35 GMT

2 августа День ВДВ

Тот, кто ни разу в жизни не покидал самолёт, откуда города и сёла кажутся игрушечными, кто ни разу не испытывал радости и страха свободного падения, свист в ушах, струю ветра бьющего в грудь, тот никогда не поймёт чести и гордости десантника...

В.Ф. Маргелов.

Парашют (от греческого PARA - против, и французского CHUTE - падение) - устройство для торможения объекта, движущегося в воздушной среде. Идею создания парашюта предложил Леонардо да Винчи (1495 г.). Первый в мире ранцевый парашют создан Г.Е Котельниковым (1911 г.). /Военный энциклопедический словарь./

2 августа 1930 года. Сегодня этот день отмечается как день рождения Воздушно-десантных войск нашей страны. В этот день впервые в истории на опытно-показательном учении ВВС Московского военного округа в районе Воронежа был применен парашютный десант. В «тылу противника» приземлились 12 парашютистов, а их вооружение - винтовки, пулеметы и боеприпасы - к ним было сброшено в грузовых парашютных мешках с самолетов Р-1. Ответственными за подготовку и реализацию данного проекта были военные летчики Л.Г. Минов и Я.Д. Мошковский. Эта дата считается Днем рождения советских воздушно-десантных войск.

Главная цель первого десанта заключалась в определении самой возможности групповой выброски парашютистов, их оружия и боеприпасов.

2 августа 1930 года ровно в 9 часов с аэродрома базирования поднялся самолет. На его борту - первый отряд парашютного десанта. Вместе c ними и руководитель второй группы Я. Мошковский. Вслед за ними взлетели три самолета Р-1, под крыльями которых на бомбодержателях были подвешены грузовые парашюты. Площадка приземления - это свободное от посевов поле 600 на 800 метров. Она примыкала к небольшому хутору. Одну из построек, расположенную на окраине хутора, наметили в качестве ориентира для сбора парашютистов после приземления и исходного пункта для начала боевых действий десанта в тылу «противника». Первый самолет шел против ветра на высоте 300 метров.

Как и было запланировано, группа Мошковского покинула самолет на высоте 500 метров. Приземлились они рядом с первой. Понадобилось всего несколько минут, и 12 десантников, вооруженных двумя ручными пулеметами, винтовками, револьверами и гранатами, были в полной готовности к боевым действиям.

Эксперимент прошел успешно. Итоги проведения в начале 30-х годов ряда учений и маневров по высадке десанта позволили приступить к формированию авиадесантных частей. Первый опытный отряд численностью 164 человека был создан в Ленинградском военном округе, а к 1934 году в десанте уже служило 8000 бойцов.

Что же предшествовало этому историческому дню для наших Воздушно-десантных войск? Как осуществлен был выброс первого десанта? Как в последующем развивались и реализовывались его итоги?

В основу теории предназначения и роли ВДВ легли труды М. Тухачевского. Разработка средств десантирования велась в Научно-исследовательском институте Военно-Воздушных Сил под руководством П. Гроховского, над парашютной техникой трудился коллектив, возглавляемый директором завода М. Савицким. Им был сконструирован отечественный парашют ПТ-1 для совершения учебно-тренировочных прыжков, вытеснивший зарубежные. Затем был создан специальный десантный парашют ПД-1 конструкции Н. Лобанова. Для десантирования широко использовался самолет ТБ-3. Он брал на борт по 35 десантников, а на внешнюю подвеску легкий танк или бронеавтомобиль, или две пушки калибра 76 мм.

Ветеран ВДВ подполковник запаса Александр Греблюк в своей работе «70 лет ВДВ» пишет: «В 1929 году в США командованием ВВС СССР в служебную командировку для изучения опыта аварийно-спасательной службы в авиации был командирован военный летчик Л.Г. Минов».

Вернувшись на родину с дипломом парашютиста и имея практический опыт трех прыжков с парашютом, он становится энтузиастом парашютизма и с весны 1930 года приступает к подготовке летчиков для показательных и тренировочных полетов.

26 июля 1930 года под Воронежем начались первые в нашей стране парашютные занятия с выполнением прыжков с самолета. Этот день стал днем рождения советского парашютного спорта.

Весной 1930 года М.А.Савицкий, так же как и Л.Г.Минов, направляется в служебную командировку в США, где знакомится с техникой производства парашютов. Эта поездка позволила сравнить наши технические проекты с американскими. В 1930 году были выпущены первые отечественные серийные парашюты.

Командование ВВС РККА поставило Л.Г.Минову задачу к учениям на август 1930 года подготовить и продемонстрировать выброску в «тыл врага» группы парашютистов для осуществления диверсионных действий на вражеской территории. Собственно, само задание и работа по его исполнению положили практическое начало воздушно-десантному делу в нашей стране.

А уже в 1931 году Реввоенсовет Красной армии одной из задач на 1931 год определял: «воздушные десантные операции должны быть всесторонне изучены с технической и тактической стороны Штабом РККА с целью разработки и рассылки соответствующих указаний на места». Обращалось внимание на необходимость глубокой разработки организационной структуры и теории боевого применения Воздушно-десантных войск.

Первым подразделением ВДВ стал сформированный в 1931 году в Ленинградском военном округе авиамотодесантный отряд, насчитывающий 164 человека. Командиром отряда был назначен Е.Д. Лукин. Начало созданию массовых Воздушно-десантных войск положило постановление Реввоенсовета СССР, принятое 11 декабря 1932 года. В нем указывалось, что развитие авиационной техники, а также достигнутые результаты в конструировании и сбрасывании с самолетов бойцов, грузов и боевых машин требует организации новых боевых подразделений и соединений РККА. Поэтому в целях развития воздушно-десантного дела в РККА, подготовки соответствующих кадров и подразделений Реввоенсовет постановил развернуть на базе авиадесантного отряда Ленинградского военного округа бригаду, возложив на нее обучение инструкторов по воздушно-десантной подготовке и отработку оперативно-тактических нормативов.

В 1933 годе авиадесантный отряд разворачивается в 3-ю авиационную бригаду особого назначения.

Одновременно намечалось сформировать к марту 1933 года по одному авиадесантному отряду в Белорусском, Украинском, Московском и Приволжском военных округах. Начался новый этап в развитии ВДВ. А уже в начале 1933 года в этих округах были сформированы авиационные батальоны особого назначения.

На маневрах в Киевском военном округе в сентябре 1935 года в присутствии иностранных делегаций был выброшен невиданный в мировой практике крупный парашютный десант в составе 1200 человек, который выполнил задачу по захвату аэродрома и обеспечению высадки двух полков 59-й стрелковой дивизии с легкими танками, артиллерией и другой техникой. На учениях в Белоруссии прыгнуло уже 1800 парашютистов, а на маневрах в Московском военном округе - 500 десантников обеспечили десантирование посадочным способом 5272 человек 84-й стрелковой дивизии. Первый боевой опыт советские десантники приобрели в боях по разгрому японских милитаристов на реке Холхин-Гол, в финской войне, в освободительном походе Красной Армии в Бессарабии.

К началу Великой Отечественной войны было закончено формирование пяти воздушно-десантных корпусов. С первых же дней они вели оборонительные бои в Прибалтике, на Украине и в Белоруссии. Высадившийся довольно крупный десант (около 6000 человек) в районе Орла во взаимодействии с частями 1-го стрелкового корпуса в течение нескольких суток сдерживали натиск фашистских танков, рвавшихся к городам Мценск и Тула. Осенью 1941 года Ставка Верховного Главнокомандования приняла решение на вывод воздушно-десантных корпусов из состава фронтов и проведение мероприятий по дальнейшему укреплению ВДВ. Были сформированы несколько новых корпусов.

На завершающем этапе Великой Отечественной войны дивизии из состава ВДВ выполняли свою часть тяжелой боевой работы на Карельском фронте, в Ясско-Кишиневской операции, в боях за Венгрию, Вену. Война для воинов-десантников закончилась в августе 1945-го, когда более 4000 крылатых бойцов было высажено на аэродромах Харбина, Гирина, Мукдена, в Порт-Артуре, Пхеньяне, на Южном Сахалине. Эти десанты парализовали действия японского военного командования.

Исходя из опыта войны, было принято решение о выводе ВДВ из состава Военно-Воздушных Сил и передаче их в Сухопутные войска, а в 1964 году они перешли в непосредственное подчинение Министра обороны СССР. В 60-е годы достигнуты значительные успехи в области десантирования тяжелой боевой техники на специальных платформах и с помощью парашютно-реактивных систем.

Основу современного вооружения ВДВ составляют боевые машины БМД-1, БМД-2, БМД-3, 120мм самоходно-артиллерийские орудия, 122мм гаубицы, бронетранспортеры, зенитные артиллерийские установки. Для десантирования которой используются военно-транспортными самолетами Ил-76, Ан-22. Надежность техники, многократно подтвержденная в боевых действиях, позволяет сбрасывать на парашютах боевые машины вместе с экипажами, что резко сокращает время на отыскивание своего оружия и вступление в бой после приземления.

В мирное время на постоянно проводимых маневрах отрабатываются вопросы обеспечения пролета крупных военно-транспортных авиационных соединений, сокращения времени на выброску десанта и немедленного его вступления в бой. Продолжительность активной фазы воздушно-десантных операций входе таких маневров составляет 3-4 суток, после чего десантники выводятся из боя.

В декабре 1979 года соединения и части ВДВ, проводя самостоятельную по существу, воздушно-десантную операцию, высадились в Афганистане на аэродромы Кабул, Баграм и до подхода мотострелков выполнили поставленные им задачи.

После афганских событий многие части ВДВ привлекались для решения миротворческих функций с задачей не допустить разгорания межнациональной вражды. Воины-десантники не раз вставали живым щитом между противоборствующими сторонами в Баку, Карабахе, Южной и Северной Осетии, в Оше, Приднестровье и в зоне грузино-абхазского конфликта. Два десантных батальона с честью выполняют задачи в составе Миротворческих Сил ООН в Югославии. Десантники принимают участие и в событиях в Чечне.

Вместе с тем, несмотря на нелегкие условия, Воздушно-десантные войска остаются одними из наиболее боеспособных. Это позволяет ВДВ стать основой Мобильных Сил, так как по своей оснащенности, специфике решаемых задач и приобретенному опыту они наиболее подходят для этой роли.

Воздушно-десантные войска (ВДВ) - "крылатая пехота", "голубые береты" - какими только эпитетами не награждали гвардейцев-десантников, но всегда, во все времена и при любых обстоятельствах неизменно оставались сила, мужество и надёжность людей, живущих по принципу: "НИКТО КРОМЕ НАС!".

Заява Української Спілки ветеранів Афганістану щодо виконання Меморандуму

Admin — Thu, 19 Jul 2012 09:16:31 GMT

Заява Української Спілки ветеранів Афганістану щодо виконання Меморандуму

Як відомо, в результаті масштабних акцій протесту 20 вересня минулого року під стінами Верховної Ради проти прийняття Закону 9127 та тривалого і непростого переговорного процесу, 30 вересня 2011 року, був підписаний «Меморандум про взаємодію і співробітництво» між Кабінетом Міністрів України та Українською Спілкою ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Метою підписання Меморандуму стало збереження злагоди в суспільстві, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, та інших соціально не захищених категорій населення, створення належних умов для їх життєдіяльності та шанобливого ставлення до них.
Українська Спілка ветеранів Афганістану з свого боку виконувала усі вимоги та положення Меморандуму. Разом з тим, весь період з моменту підписання Меморандуму ми вели детальний моніторинг та контроль за виконанням Меморандуму з боку влади.
Нажаль, на сьогоднішній день, ми мусимо констатувати, що більшою мірою влада не виконує взятих на себе зобов’язань. Спеціально утворена Консультативна рада при Кабінеті Міністрів України фактично не працює.
Лише в кількох областях України більшість положень Меморандуму виконуються в тій, чи іншій мірі, а місцева влада вживає належних заходів для цього. Серед таких регіонів АР Крим, Одеська обл., Дніпропетровська та Івано-Франківська обл., також, певним чином, Волинська та Київська області.
В більшості ж регіонів вся робота з боку влади обмежилась абсолютно формальним підходом. А, частіше, повним ігноруванням взятих на себе зобов’язань. Особливо це відчутно на районних та місцевих рівнях. Велика кількість голів районних адміністрацій і районних рад взагалі відмовились підписувати Меморандум на місцевому рівні, поставивши під сумнів його доцільність. Багато з них прямим текстом заявили, що їм центральна влада - «не указ».
У Львівській області загальний коефіцієнт виконання Меморандуму з боку влади за всіма показниками складає не більше 25%. А в таких областях як: Закарпатська, Черкаська, Тернопільська виконання зобов’язань з боку держави взагалі рівне нулю! Українська спілка ветеранів Афганістану однозначно розцінює таку ситуацію, як неприпустиму!
Ми неодноразово звертали увагу Кабінету Міністрів та інших органів влади на подібні кричущі факти. В тому числі на ситуацію в м. Севастополі.
Ще 27 квітня цього року на засіданні Правління Севастопольської міської організації УСВА був проведений аналіз виконання Меморандуму у місті Севастополі. Було зроблено однозначний висновок, що Севастопольська міська державна адміністрація ігнорує виконання практично усіх намірів, що вказані в Меморандумі. Ще тоді визріло рішення про розрив Меморандуму та проведення 23 травня масштабної акції протесту з приводу не виконання державою своїх зобов’язань. Про рішення СМО УСВА було поінформовано місцеву владу, яка випросила ще один місяць для виправлення ситуації. Та і по закінченню додаткового терміну ситуація не була виправлена. В результаті цього Меморандум між Севастопольською міською організацією УСВА та Севастопольською міською адміністрацією – розірвано! Про що було повідомлено міську владу відкритим листом на ім’я голови Севастопольської міської адміністрації Яцуби В.Г.
Українська Спілка ветеранів Афганістану заявляє, що не залишить подібні події без належної реакції. Якщо, найближчим часом, ситуація з виконанням зобов’язань, стосовно усіх положень Меморандуму, з боку влади не буде виправлена на всій території України, ми будемо змушені розірвати Меморандум в односторонньому порядку на всіх рівнях і перейти до інших методів впливу на органи державної влади, для забезпечення законних вимог та інтересів ветеранів та усіх інших соціально не захищених категорій населення Україні.
Ми нікому не дозволимо ігнорувати та не виконувати норми Конституції та Законів України, не лише відносно членів Української Спілки ветеранів Афганістану, а й відносно всього українського народу!
Разом ми сила!

Голова Української спілки ветеранів Афганістану
С. Червонописький.

12 липня 2012 р.

Маніфест Партії ветеранів Афганістану

Admin — Wed, 18 Jul 2012 08:54:10 GMT

Маніфест Партії ветеранів Афганістану

Ми адресуємо наш Маніфест не владі і не опозиції, не будь-якій іншій інституції, державній установі чи організації, ми звертаємось з ним до повноправного і єдиного джерела влади в Україні – до УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!

Україна сьогодні дійшла до критичної межі. Політичні еліти, а вірніше - «клани», перетворили нашу Батьківщину в «бізнес проект», усі їхні дії направлені не на розвиток країни, а на особисте збагачення у будь-який спосіб.
Всупереч деклараціям та обіцянкам політиків, відбувається обвальне зменшення соціальних гарантій для простих людей. Знижується рівень життя за усіма критеріями. Замість реального підвищення пенсій – підвищується пенсійний вік. Замість підвищення рівня життя, з кожним днем, підвищуються ціни на товари та послуги.
Держава не виконує належним чином своїх функцій. Основоположні конституційні права громадян не забезпечуються. Закони не працюють. Тотальна корупція проникла всюди і набула нечуваних масштабів. Зростає злочинність. Суди керуються «телефонним правом». При цьому, корумповані «політичні бізнесмени» все багатіють, а український народ все біднішає, та відчуває себе чужим у власній країні!
ТАК БІЛЬШЕ НЕ МОЖЕ ПРОДОВЖУВАТИСЬ!
Уже багато разів сьогоднішня влада та сьогоднішня опозиція, поборюючи один одного, мінялись місцями - І НІЧОГО НЕ ЗМІНЮВАЛОСЬ! Це лише боротьба між політичними «кланами» за доступ до державних ресурсів. І ця боротьба, з кожним роком, стає все жорстокішою, а життя людей тим часом, все гіршим і гіршим.
Давайте замислимось, а що зміниться для звичайних людей, якщо ЦЯ ВЛАДА і ЦЯ ОПОЗИЦІЯ знову поміняються місцями? Можна з абсолютною впевненістю стверджувати – НІЧОГО! Ми маємо розірвати це замкнене коло!
Ми хочемо мати справжній вибір і дати можливість вибору, тим, хто більше не бачить для себе виразників своїх інтересів ні в ТАКІЙ ВЛАДІ, ні в ТАКІЙ ОПОЗИЦІЇ.
Ми, ветерани, які пройшли горнило війни в Афганістані, учасники бойових дій на території інших держав, ветерани військової служби і силових структур, не байдужі громадяни з активною життєвою позицією, створили НАШУ ПОЛІТИЧНУ ПАРТІЮ і йдемо на вибори до Верховної Ради та до рад усіх рівнів, для того, щоб покласти край політичній корупції, беззаконню та занепаду і вивести Україну на шлях нормального розвитку та процвітання в ім’я народу.
Партія ветеранів Афганістану та нова сила, що об’єднає усіх, хто хоче жити за ЗАКОНОМ, хто сповідує принципи СПРАВЕДЛИВОСТІ та МОРАЛІ, для кого слова ВІТЧИЗНА та ОБОВ’ЯЗОК мають глибокий зміст. Ми закликаємо всіх, хто бажає змін, стати з нами плечем до плеча, в одному строю, для спільних рішучих дій по спасінню нашої держави, нашого спільного майбутнього та майбутнього наших дітей!
Ми зайдемо в Верховну Раду з Програмою, яку напише НАРОД!
Наша мета – створення дійсно справедливого суспільства, яке ґрунтується на загальнолюдських цінностях, побудова демократичної правової держави, яка дає рівні можливості для всіх громадян, забезпечує надійні соціальні гарантії і гідний рівень життя.

Партія ветеранів Афганістану твердо і послідовно буде відстоювати свої головні принципи та взяті на себе зобов’язання.

Стосовно Конституції та Законів України:
• Ми твердо стоїмо за парламентсько-президентську форму правління.
• Ми категорично проти того, щоб Конституція переписувалась кожного разу, залежно від політичної кон’юнктури.
• Ми за прямі вибори суддів народом.
• Закон повинен мати невідворотну силу і бути один для всіх.

Стосовно соціальних гарантій:
• Ми за безумовне виконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань.
• Ми за послідовну боротьбу з бідністю шляхом нарахування справедливих зарплат, пенсій та стипендій.

Відносно питань оборони та безпеки:
• Ми виступаємо за створення сучасної боєздатної армії. Сильна держава повинна вміти себе захищати.
Стосовно геополітики:
• Ми патріоти України і, якщо виникне необхідність, першими, зі зброєю в руках, виступимо на захист незалежності та цілісності нашої держави!
• Разом з тим, наше бойове братство не знає кордонів! Саме тому, ми підтримуємо відновлення найтісніших форм дружби і економічної співпраці з Росією та іншими незалежними державами, що утворились на території колишнього СРСР.
• Ми за повноцінне входження України в Митний союз і за спільне з Росією вирішення проблеми експлуатації газотранспортної системи. За вільний перетин кордону і взаємне визнання документів про освіту, спільні гуманітарні проекти, військову співпрацю та інше, що буде слугувати економічному розвитку і підвищенню добробуту наших братерських народів.

Відносно економіки:
• Ми виступаємо за націоналізацію стратегічно важливих підприємств, від яких залежить економіка та безпека нашої держави.
• Малий та середній бізнес є основою економіки України, і ми створимо для нього усі належні умови для нормального розвитку і, в першу чергу, справедливу та прозору систему оподаткування.
• Сільське господарство, в нашій аграрній країні, має бути пріоритетною галуззю і отримати максимальне сприяння та підтримку від держави.

Ми за нещадну зачистку усіх органів влади від корупції!
Ми недопустимо фальсифікацій під час виборів!
Нас НІЧОГО не злякає і НІХТО не зупинить. тому, що ми йдемо боротись НЕ ЗА ВЛАДУ, а ЗА ДОБРОБУТ ВСЬОГО НАРОДУ! За законність і порядок! За те, щоб держава не була інструментом експлуатації власних громадян, а стала гарантом соціальної справедливості і створення рівних можливостей кожному громадянину.
Ми виконали бойовий наказ Батьківщини! Ми виконаємо волю наших виборців!
РАЗОМ МИ СИЛА! ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ!

Партія ветеранів Афганістану
Київ 2 червня 2012 р